Прямий трафік – перехід на URL-адресу на пряму, а не через інший канал (пошук, соц. мережі і т. д.)
C чого можна почати: у 2017 році Semrush опублікував (semrush.com/ranking-factors) своє перше дослідження факторів ранжирування і назвав прямий трафік фактором ранжирування №1 в Пошуку Google.
Є й інші корисні дослідження даного фактора: Backlinko (backlinko.com/google-ranking-factors), SearchMetrics (searchmetrics.com/knowledge-base/ranking-factors), SISTRIX (sistrix.com/ranking-factors).
Оскільки є Chrome, Google Search Console, Google Analytics – не проблема ідентифікувати і відстежувати прямий трафік, у статті Backlinko від 22 січня 2020 р. говориться:
Підтверджено, що Google використовує (siliconbeachtraining.co.uk/blog/ex-google-employee-brighton-seo) дані з Google Chrome, щоб визначити, скільки людей відвідують сайт (і як часто).
З відсиланням на матеріал ще 2013 року.
Думки західних експертів з питання:
У відео-бесіді Ерік Енге говорить про те, що сайт, що володіє якостями, які сигналізують про переваги сайту для Google, може мати такі ж переваги для користувачів, що дасть більше прямого трафіку, і це не означає, що трафік став причиною підвищення рейтингу.
Мартін Макдональд вважає, що якість прямого трафіку є сигналом для ранжирування. Він пояснює (webmarketingschool.com/semrush-direct-traffic-ranking-factor-claim):
Технічне визначення прямого трафіку, тобто просто запитів, зроблених без httpreferrer, занадто розпливчасте поняття. Ми не говоримо про прямий тип трафіку в більшості випадків, скоріше:
- запити, зроблені з не веб-браузерів.
- багато скорочувачів URL.
- платформи та програми для соціальних мереж.
- посилання з неспівпадаючими протоколами безпеки.
- посилання, використовувані на різних пристроях (зокрема, з комп’ютера на мобільний).
Це різноманітне джерело “прямого трафіку” спростовує теорію про те, що пряме введення є надійною метрикою якості – хоча це і може бути. Як і з багатьма іншими факторами в Google – є різні думки.
