😕 Історія краху мого Youtube-каналу на нейронках

Навколо нас купа історій успішного успіху, але особисто мені значно цікавіше досліджувати історії без щасливого кінця. Впевнений, що я не один такий. То ж, поділюся з вами деталями з приводу одного такого проекту, що, на превеликий жаль, так і не злетів. Мені трохи сумно, бо більшість того, що робив ШІ, мене задовольняло по своїй якості (нарешті!), а деякі у результаті мені навіть сподобались, тому мій лайк самому собі там був дійсно чесно зароблений…

Добре, досить лірики, подивимось, що в нас там під капотом. Де зможу – покажу все-все, а де не зможу, то знайте, що мені просто було лінь робити скріншот чи додавати пояснення. Якщо є що додати чи запитання, то коментарі відкриті.

Анамнез

• Youtube-канал Rap Stories (на TikTok та Instagram у бані 💀).
• Створено 1 січня 2024 року
• Завантажено 42 shorts
• Жанр відео: короткі реп-біографії відомих людей. Нагадую, це було 1 січня.
• Витрати за весь час: 90-100$ на різні сервіси (деталі далі), до 50 годин часу.
• Дохід: 0

Як виглядає типовий ролик:

Чого взагалі взявся взагалі за такий проект?

У мене вже були проекти на YT, теми різні: від фруктів до систем безпеки. Проте жодного разу я не мав відчуття “оце успіх!”. Є канали з трафіком, підписниками, але якогось профіту, як то суттєві доходи з монетизації чи лідгену немає. Побачивши, що іноземні окуні посходили з розуму від кривих та косих нейрокаверів вирішив спробувати і я.

Що ж, давайте більш детально розглянемо процес створення подібного контенту.

Кухня

Починалося з того, що почав клепати ролики з новинами, що були на хайпі. Виглядало це таким чином:

1. Йду у  Google Trends, США та шукаю щось перспективне.
2. Нічого перспективного та цікавого там не буває, бо американці схиблені на спорті. Зробивши декілька феноменальних роликів про те, як, умовні, Детройтські пістони закинули 70 м’ячів у кошик Філадельфійським макакам і скільки результативних передач зробив гравець, про існування якого я і не підозрював, я весь цей жах видалив. Сконцентрував подальшу увагу на неспортивних подіях.

Якщо говорити про неспортивні події, що обговорюють в Америці, то це у 99% якась катастрофа з людськими жертвами. Зробивши один такий ролик, де загинув якийсь актор разом зі своїми доньками, мені стало дуже соромно і я вирішив, що це точно не моє.

На цей момент з інструментів я залучив вищевказані Тренди від Гугла та Quillbot (для переписування новин). Досить скоро я відмовився від звичайного переписування та звернувся до ChatGPT* (або безкоштовних сервісів по запиту “Poem Generator”) аби отриманий текст було заримовано під майбутні хітяри, що принесуть тонни трафіку.

* промпт: write very short biography [] in rap song format without Chorus

З отриманим римованим текстом я йшов на Suno. На першому етапі використовував декілька акаунтів гугла, аби не платити драконівську абонплату у 10 баксів на місяць. Далі, аби міг законно монетизувати, купляв всюди ліцензії.

Що ще можна додати: вказати на куплети і приспіви, вступу, переходи і кінцівку за допомогою таких команд у тексті пісні: [Verse], [Chorus], [Intro], [Bridge], [Outro]. Якщо ви це пропишете, тоді нейромережа зрозуміє логіку і розставить акценти. Також можна виділяти літери великими, якщо хочете поставити наголос.

Вирішив робити щось пісенне з тої причини, що це додатковий крок, що відділить мене від тих, хто штампує ролики у один клік. Я хотів, аби у разі успіху, аби повторити мій контент, треба було заморочитись, що автоматично відсікало б досить багато конкурентів.

upd.

Suno добряче оновили:

– V3 Alpha перебуває у стадії альфа-тестування і доступний тільки платним Pro і Premier учасникам Suno.

– V3 Alpha має низку поліпшень порівняно з V2, включно з вищою якістю звуку, швидшою генерацією пісень і розширеною мовною підтримкою.

– Запустили інструментальний режим V3. Генерує практично ідеальну продакшн-музику.

– Можна створювати саундтреки до ігор, подкастів, відео, навіть якщо у вас немає бюджету на професійних композиторів.

Кілька порад початківцям:

– Уникайте банальних підказок.
– Використовуйте стилістику (sci-fi themed exploration theme), настрій (calm, sad, aggressive, thoughtful) і набір інструментів (Piano, Cellos, Bells, Toms, Violins, Pads, Moog).
– Функція Continue from this Song допоможе доопрацювати вже створені мелодії, якщо вона раптово обривається.
– Відрізайте або змінюйте повтори в кінці треків.

Візуал спробував робити у різних сервісах: починаючи від різних експериментальних сервісів у Huggingface і закінчуючи LeiaPix, Pika, Adobe express, Stability Stable Video тощо). Ці та з десяток інших сервісів дійсно чудові, проте зупинив свій вибір я на Runwayml (генеруємо фото та додаємо динаміки  функцією “чарівний пензлик”/ одразу генеруємо відео) та Leonardo (створюєте фото і далі Generate motion video). У першого та другого є функціонал, що дозволяє “оживити” фото. І там і там є можливість безплатно це все щастя протестувати.

Були думки ще додати лицьову анімацію та ліпсінг, аби згенеровані герої відкривали рота під музику, але це збільшило б матеріальні витрати + час на створення. Вирішив додати цей етап, якщо б “стрельнуло”. Чисто у рамках моєї концепції у ймовірній майбутній боротьбі з наслідувачами.

Для цього я використав би сервіс на кшталт Lalamu, Gooey, а краще одразу D-ID.

Отримані аудіо та відео я закидав у CapCut. Якщо є платна підписка, то він одразу і субтитри зробить. Або ж, якщо треба субтитри, можна заюзати сервіс типу Veed.io (теж не безплатно!). Звичайні розмови Capcut розбирав чудово, а от з піснями – як пощастить. Крутий сервіс, що замінив мені десктопний Pinnacle studio та сервіс від Майкрософта Clipchamp.

У результаті отримували щось на кшталт такого:

Це останній ролик на каналі. Символічно, чи не так?

Причини провалу

Я багато думав над цим. Ось, основні версії:

1. Канал типу під USA, а Гугол бачить, що я у Києві. Ні! Я у тому акаунті буваю лише через американські проксі.
2. Відео не оптимізовані. У відео задані* хештеги, теги, опис, назва. Все, по заповітах Vidiq. За 42 відео я спробував різні варіанти, бо думав, що переоптимізував чи недооптимізував. Грався зі заголовками та налаштуваннями каналу, ліцензією  на взаємодію з моїми відео (зупинився на Creative Commons – Attribution), змінював категорію каналу (з Education на Music) і ще багато речей.
3. Були страйки на контент / встановлено чекбокс, що контент для дітей / авторські права / заборонений контент і т.д. – ні, ні і ще раз, ні.

*промпт для відео на Ютубі “Write a YouTube video hashtags and tags for “.

Моя фінальна версія, що той Suno ж тренувався на нас, реальних людях, тому його згенеровані “голоси” хоча і є умовно унікальними, проте мають у собі залишки тих голосів: акторів, співаків і т.д.. Алгоритми соцмереж/відеохостингів бачать, що воно типу й унікальне, проте дещо збігається, і тому, від гріха подалі, краще такий незрозумілий контент притопити.

Далі всіх пішов Інстаграм, і після п’ятого відео взяв і заблокував акаунт. Пам’ятаю, що там було про Лінкольна, прийшла вимога пройти відеоверифікацію або ж акаунт не розблокують. Верифікацію я пройшов, проте акаунт так і не розблокували. Тварини.

У ТікТок майже повний штиль, попередження про генеративний контент не допомогло:

А от Ютуб, +- раз на тиждень, навалював тестових переглядів аби зрозуміти, що з моїм контентом робити:

Як правило, подібна реакція тестової групи глядачів – знак, що можна закидувати відео у рекомендації, проте цього не відбулося жодного разу.

Дуже прикро, бо, як на мене, тут немає нічого, за що можна було подібним чином песимізувати відео. Загугліть, скажімо, кавери пісень голосом Байдена чи Трампа і побачите, що подібне набирає сотні тисяч та мільйони переглядів. І це не дивлячись на те, що автор по факту використовує чужу “біометрику”. Або ж пісні у виконанні Містера Крабса або Губки Боба, що успішно монетизуються. Авторське право, ти де?

Можливо, що я просто три місяці створював лайно, що не заходило нікому окрім мене. Що ж, буває.

У самурая немає мети, є тільки шлях.

Дуже прикро, що я не самурай…

Requiem

Якщо ви дивитесь це відео і не плачете разом зі мною, то у вас просто нема серця. У мене все.