Клієнти люблять дивитися кейси. Вони думають так: якщо фрілансер розв’язував схоже завдання, впорається і з нашим. Плюс кейс завжди дає можливість оцінити, як виконавець занурюється в проєкт, який у нього підхід до роботи, чи буде співпраця з ним некерованим пеклом пропущених дедлайнів, чи все піде нормально.
У чому завдання кейса
Показати, як вирішувалося конкретне завдання.
Коли фрілансеру є сенс писати кейс
Якщо він попрацював над нетиповим проєктом, де багато сил приділив передпроєктній підготовці та аналітиці, розібрався в бізнесі замовника, а результат його робіт відчутно вплинув на що-небудь – і це можна виміряти.
Що в ньому має бути обов’язково
- Історія. Просто показати макети сайту, тексти для нього або викладений сайт на домені – це не кейс.
- Завершеність. Написати кейс про проєкт, який перебуває в роботі, не вийде. У проєктів у роботі немає результату, а отже, і кейса тут теж немає.
- Структура. Кейс можна чітко розділити на проблему, завдання, що випливають із неї, запропоновані рішення, опис деталей робочого процесу і результати.
- Замовник. Той, хто приніс проблему і сформулював завдання. Замовник може бути зовнішнім (клієнт) або внутрішнім (ви самі, ваша команда).
- Конкретика. Кейс без цифр, макетів, демонстрації іншої внутрянки – не кейс.
Занурення в бізнес-процеси
Навряд чи можна назвати кейсом відмальовування банерів за ТЗ під слайдер інтернет-магазину. А ось якщо ви намалювали банери, клієнт їх протестував, ви подивилися на мапу кліків і метрики переглядів, зробили висновки і запропонували інші макети, які сконвертили в 5 разів крутіше, це вже кейс.
Вирішення нетипового або складного завдання
Написання тексту “Про компанію” для трубопрокатного заводу – такий собі кейс. А запуск розподіленої редакції для внутрішнього медіа трубопрокатного заводу – претендент на хороший кейс.
Тепер ще кілька дивовижних фактів про кейси:
- Кейс – це не обов’язково success story. Знайшли дірки у своєму підході до роботи, набили купу ґуль і результат вийшов все одно не вау – це теж кейс. Із серії “як не треба”. Таке люблять читати чи не більше за історії успіху. Головне зробити правильні висновки і вже мати якісь ідеї про те, як зробити так, щоб наступного разу не проколотися.
- Краще чесно. Якщо ви виносите на публіку історію, в якій темните або підтасовуєте факти “під себе”, вас обов’язково розкриють або поставлять кейс під сумнів. Таке собі.
- Кейс – це не завжди про вирішення бізнес-завдань замовника. Цілком нормальна практика: писати кейси про те, як ви щось змінили у своїх робочих процесах, підході до пошуку клієнтів, ціноутворенні тощо – це теж кейси, які будуть цікаві вашим колегам.
- Завжди, завжди кейс потрібно узгодити з клієнтом. Ходять чутки про хлопчика, який запостив кейс на Реддіт без відома клієнта, його знайшли, а потім судили і кинули у багаття. Не будьте як той хлопчик.
