Як збирати семантику під західний рев’ю сайт?

У цьому гайді ми розберемо, як слід збирати семантику під західний рев’ю сайт

Тип сайту

Почати треба з того, що є 2 типи рев’ю сайтів і партнерок під них:

• сайт під конкретні оффери.
• сайт під категорію офферів.

У першому випадку партнерка дає нам товар (наприклад, пристрій, що блокує wi-fi зв’язок), у товару є назва (наприклад Wi-Fi Blocker 2000) і саме з цієї назви ми збираємо брендові товарні запити.

Другий приклад – це класичні Амазон сайти і їм подібні.

Під Амазон ми збираємо запити саме під категорію товару – “блокувальники Wi Fi” і вже під неї робимо статтю з добіркою пристроїв.

Семантика і контент під брендові та нішеві запити відрізняється, тому такі моменти потрібно враховувати.

Інструмент

1. Ahrefs
2. KeyCollector або KeyAssort для кластеризації (не обов’язково)
3. Detailed SEO Extension – розширення хрому
4. Keyword Surfer – розширення хрому

По Ахрефсу якщо завдання разові або не часті – використовуйте тріалки по 7$

Колектор\асорт є у всіх, а розширення хрому безкоштовні, але круто допомагають в роботі.

Рісерч ніші і вибір тем для статей

Під офферну партнерку:

Під конкретні товари збирати семантику сильно простіше. Заходимо в партнерку, збираємо всі оффери.
Кожен оффер пробиваємо у двох варіаціях:

1. Назва товару
2. назва ніші \ категорії товару

Найбільш виграшна ситуація буває в тому випадку, коли назва товару в корені слова включає назву ніші (або навпаки).

Наприклад оффер “rocket spanish”.
По ньому норм частотка – 3500, маленький KD – 17
Тут назва офера і ніші не збігається, тому що ключі ніши  – це learn spanish і т. д.

Інший приклад – “Voice translator device”.

Тут частотка 600 (норм), KD 33 (теж в рамках допустимого)

Але при цьому є схожий кореневий ключ voice translator з частоткою 9700

Що дає можливість при вдалому збігу обставин зачепити сильно більше трафіку.

Чи означає це, що ключі без нішевого запиту в корені треба виключати? – Абсолютно ні, ми працюємо і з тими і з тими.

Просто маючи такий хороший дод. ключ, можна давати цьому запиту більший бюджет, писати кілька статей, об’єднувати їх в power page.

Вибираючи товари (оффери в партнерці) обов’язково дивіться на видачу.

Тому що по “voice translator device” зрозуміла видача, де є статейники, оглядачі, best та інше.

Туди без проблем можна залітати зі своїм сайтом.

Тим більше, перше місце Гугл віддав не Амазону, а саме рев’юшніку.

А якщо піти в voice translator app – то перші 4 місця займають App Store і Гугл Play, потім на п’ятому рев’ю-сайт і далі сайт підтримки Гугла.

Тобто при тих же вступних потрапити в ТОП зі своєю статтею вийде тільки при якомусь диві і особисто я б в такі запити не ліз.

З якою частоткою і KD працювати?

Ми беремо в роботу навіть місячну частотку 40-50.

Чому? – Тому що частотка часто бреше і цифри там сильно більше

Плюс навіть при вартості статті в 100$, такий ключ в топі за рік себе окупить.

Звичайно, якщо бюджети обмежені, я б брав частотку від 500 і KD до 20

Таких ключів багато, залітати по ним в ТОП не складно.

Якщо добре пошукати, то в кожній партнерці можна знайти приклади KD 1 і частотки 10 000+

Але мені набагато важливіше візуальна оцінка видачі та чітке розуміння реальної позиції, на яку я можу претендувати

Частота бреше, KD бреше, але перевірена роками сеошна чуйка не помиляється.

Не заходити в запит тільки через те, що там великий KD – помилка.

Не заходити в запит через те, що є розуміння, що посунути потужні сайти\матеріали буде складно – це вже ближче до істини.

Заходити в запити, які здаються складними – це саме та стратегія, яка в підсумку дає найбільший профіт.

Навіть 3-5% матеріалів. які залітають в ТОП по великим ключам окупають взагалі всі витрати на сайт.

Де можна знайти найжирніші ключі?

Єдине місце для цього – Серч Консоль.

Як отримати ключі з Серч консолі до того, як зробиш свій сайт – ніяк.

Кумедно, коли спілкуєшся з топ-командами і вони кажуть:”Ну ми перед тим, як щільно зайти в нішу, запускаємо там 100 сателітів, щоб по максимуму зібрати семантику і підготуватися до входу”.

Десь на цьому моменті плаче початківець-вебмастер-одинак, що сам пише тексти для своїх сайтів і ставить Адсенс з першого дня життя сайту, тому що копійки теж важливі. Але так розподілений ринок.

Головна ідея в тому, що ні Ахрефс, ні Сіміларвеб ні будь-який інший інструмент не покаже багато ключів, які показує Серч Консоль.

І як правило, після того, як стаття починає набирати позиції\кліки, є сенс повитягувати з консолі Ключі, яких немає в тексті і вставити їх, щоб отримати кращі позиції по кейвордам, які ще не просувають конкуренти (а коли почнуть – ви вже будете в топі).

Просунуті команди написали під себе рішення, які моніторять консоль і автоматично підказують, які ключі в який блок тексту потрібно вставити. Звичайні вебмайстри роблять це ручками. Не так зручно, але на якомусь етапі працює.

Структура сайту і кластерів

Перша реальна робота, яка робиться по семантиці (навіть для рев’юшніка) – це структура сайту\розділу\кластера.

Найчастіше ніхто не морочиться над структурою оглядача під якісь Амазоно-подібні партнерки, тому що в таких сайтах контенту мало, весь акцент на ньому, а дійти до нього можна в 1-2 кліка від головної.

Але ті, хто детально опрацьовують структуру – завжди отримують більше профіту.

Сторінка категорії

90% вебмайстрів не оформляють рубрики, але ці сторінки теж можуть збирати ключі.

Орієнтуватися в цьому плані найкраще на новинні сайти, тому що вони давно вже роблять сторінки-хаби і збирають по ним трафік.

Наприклад, клікніть на NationalGeographic (https://www.nationalgeographic.com/animals/) або PopSci (https://www.popsci.com/animals/) – вони отримують траф за запитом “articles about animals” на такі красиві сторінки.

Ближче до нашої тематики-приклади хабів від Беклінко (https://backlinko.com/hub/seo) або Mangools (https://mangools.com/blog/seopedia/) – логічне угруповання, красиве візуальне оформлення.
Це не так вже й дорого, але виводить проект на інший рівень.

Пов’язані кластери

А потім ці хаби відмінно підходять для перелінковкі: з них йдуть посилання на внутрішні статті, а з внутрішніх статей ставимо посилання на хаби. І користувачеві користь і Гуглу в радість.

Все це робиться для якісної перелінковки. Головна проблема в цьому плані – робити перелінковку вже на етапі публікації\оптимізації статті. Це занадто пізно.

Я ж рекомендую робити її на етапі:

а) структури сайту
б) структури статті в ТЗ копірайтеру

Чим більший шматок роботи можна спланувати і організувати заздалегідь, тим якісніше вийде результат.
Тому що робити перелінковку плагінами (за методом повторюваних фраз) або вручну пост-фактум методом тику – абсолютно не ефективно

Які дані треба зібрати на етапі структури сайту?

• всі маркерні запити і дані по частотці\конкуренції у форматі “тема сторінки – частотка – конкуренція”
• ієрархія цих запитів
• наявність хабів
• наявність зв’язку між цими хабами на рівні перелінковки (зараз знову стало модно згадувати семантичні кокони)
• урл сторінок і розуміння того, як ми качаємо верхній рівень вкладеності – нижнім

Тобто на цьому етапі збирається начерк семантики, достатній для того, щоб сформувати структуру сайту.

Це первинний файл і після повноцінної кластеризації деякі елементи будуть змінюватися.

Головне – бачити загальну картину

PowerPage vs звичайні сторінки

Ідея поверпейджа взагалі не нова і на різних етапах їх використовували і в Яндексі (в еру класичних статейників під РСЯ, особливо в будівельній тематиці) і в гуглі.

Різниця лише в тому, що у вебмайстрів і агентств зараз стало більше грошей, доходи з сайтів ростуть і з’явилася можливість робити супер-лонгріди по більшій кількості запитів.

Як виглядає PowerPage? – у Backlinko є хороший приклад (https://backlinko.com/keyword-research). Причому якщо зайдете в англомовну видачу за запитом Keyword Research то виявите, що такі статті вже написані у всіх конкурентів – Ахрефс, Моз і т.д.

Це ключовий момент і його важливо засвоїти: ви не зайдете в ТОП зі своєю короткою статтею (нехай навіть хорошою), якщо конкуренти написали по темі круті поверпейджі.

Чому поверпейджи працюють?

• Тому що вони відповідають головній вимозі ПС – релевантність контенту до запиту. Хороший поверпейдж буде настільки щільно насичений тематичними словами, що не залишає за цим параметром шансів звичайним статтям на 1-2 тисячі слів.
• Тому що в структуру поверпейджа можна вмістити десятки підзаголовків, а в ці підзаголовки – впровадити ключі. На виході отримаємо залучення суперНЧ трафіку у великих кількостях, ніж би за звичайними статтями.

Як визначити, в яких випадках треба робити лонгрід, а не звичайну статтю?

1. Якщо у видачі вже все зробили собі поверпейджі.
2. Якщо це великий загальний інфо запит, що передбачає розгалуження на багато дрібних тем.
3. При цьому запит повинен бути досить частотним, щоб окупити вкладення (300-500$ на одну статтю).

Але ж підзаголовки поверпейджа будуть канібалізувати мої інші статті?

Це одне з найчастіших питань про поверпейджі, особливо, коли ми рекомендуємо впровадити запит в підзаголовок і при цьому написати по ньому окрему невелику статтю.

Ідея тут полягає в тому, що внутрішні матеріали за цим запитом не конкурують, а доповнюють один одного.
Тому що вони:

• перелінковані між собою.
• у поверпейджі тему потрібно висвітлити коротко і дати лінк на повну версію статті у форматі “читайте докладніше”.
• а в самій статті дати лінк на поверпейдж у форматі “також цю тему розглянули у великій оглядовій статті про всю тематику”.